На екваторі сутінків майже немає:
Чорна ніч, білий день і ніяких пів- тонів.
А в моїй широті на нічному пероні
Довгі тіні на шпали соснові лягають.
Гіркота на душі. Так буває ж на світі:
Потиск рук обпікає, мов льодом, долоні.
Ще хвилина чи дві – у плацкартнім вагоні
Попливуть у минуле надії розбиті.
Напівспрілого листя брудні кучугури
Білим снігом пухнастим за ніч притрусило.
«Ми в одвіті за всіх, що колись приручили...» -
Розриває мудрець павутину зажури.
Довго вчилась прощати я в Божому Слові.
Вчусь тепер на свободу людей відпускати.
У капканах обов’язку й мрій не тримати
В’язнів приязні, справ моїх добрих, любові.
Хай ні лють, ні образи, ні помста - нічого! -
Не затьмарить розлук, що уже неминучі.
Вкотре досвід урок свій тихенько озвучить:
«Час прощатись... Закінчилась спільна дорога».
На розвилках хай буде все просто і щиро,
Ні пів-тіней, ні сутінків в дружбі немає.
Все тече ж бо в житті, все проходить, минає.
Гоять рани душевні збереженим миром.
За колишніми друзями буде щеміти
Часом серце, та впевнена: в мудрості - сила.
Я в одвіті за тих, що сама приручила,
А тому зобов’язана їх відпустити.
Комментарий автора: Ми відповідальні за тих, кого приручили
Антуан де Сент-Екзюпері
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Как луна и солнце - Надежда Горбатюк "Несколько лет назад, в центре НАСА в Хьюстоне, штат Техас, я имел возможность рассматривать обломок камня с лунной поверхности, доставленный на землю астронавтами. Некоторое время я с трепетом пристально рассматривал его. И, в конечном итоге, я склонил свою голову в благоговейном поклонении Творцу, понимая совершенную мудрость Его замысла. Лунный камень сам по себе был тусклым и непривлекательным. И сам по себе он не блестит и не сияет. Однако — это самый лучший отражающий материал открытый когда-либо человеком. Почему? Причина, конечно в том, что Луна была задумана Творцом для одной величайшей цели — отражать сияние Солнца. И она отражает сияние солнца до тех пор, пока что-либо не встанет между ней и солнцем. Если какое-то другое тело, например земля встанет между луной и солнцем, то это сразу же отразится на Луне. Она потеряет свой свет. (Дерек Принс «Брачный завет»)."
